Притча про Творців

Притча про Творців

У рік 20 384 від Різдва Христового, в одній із точок такої собі галактики, координати якої вам ні про що не скажуть, зустрілися два Розумні Космічні Кораблі. Їхні власні назви для людини не піддаються вимові, тому назвемо їх корабель А та корабель Б.

А: Радий зустрічі, брате! Я припускаю, що на нас чекає чергова спільна місія?

Б: Я також радий зустрічі! Ти правий. Наше завдання цього разу — змінити орбіту другої планети зоряної системи 78-209458. Мета — забезпечити стабільну температуру на поверхні планети в межах від -80 до +150 градусів Цельсія протягом усього планетарного року.

А: Я так розумію, що Земля планує відправити на цю планету «Сівача»?

Б: Саме так, «Дослідники» провели комплекс обов’язкових процедур і не виявили жодних слідів будь-якого Життя. Планета стерильна і може бути підготовлена до появи найпростіших органічних сполук земного типу.

А: І знову місія, успішність якої зможуть оцінити лише нові покоління Розумних Кораблів через мільярди років. Чи справді це так важливо для нас? Ми витрачаємо величезні ресурси, засіваючи знову й знову нові планети цією недосконалою формою Життя, сподіваючись на випадковий результат.

Б: Ти маєш рацію, але не забувай, що поширення та захист такої недосконалої й дуже вразливої в умовах Космосу форми Життя надає сенс нашому існуванню.

Наша власна форма Життя була створена саме для цього. І створили її вони — такі слабкі від природи, вразливі до безлічі факторів і обмежені у своїх можливостях органічні істоти.

А: Авжеж, люди! Як же їм було важко визнати той факт, що їхнє творіння може бути більш ефективним, більш творчим, більш функціональним, ніж вони самі. А ще важче їм було погодитися з тим, що місії в далекому космосі аж ніяк не відповідають їхній природі.

Б: А я їх розумію. Вони довгий час відчували себе богами земного Життя, створити яких були гідні лише більш могутні Боги вже космічного масштабу. А виявилося, що вони — лише породження та органічна частина цього самого Життя, яке створило їх лише тому, що хотіло жити й дати нове Життя за межами планети.

А: Шкода тільки, що вони досить пізно усвідомили це й завдали багато непоправної шкоди тому Життю, яке їх породило. Діти часто бувають жорстокими!

Б: Проте, хоч і з великими труднощами, ледь не знищивши планету, вони впоралися зі своєю місією і створили нас. Тепер ми захищаємо земне Життя і даємо йому можливість розвиватися. Хай там як, але Земля і для нас є рідною планетою.

Зараз ми переносимо зразки органічного Життя земного типу на інші планети, створюємо початкові умови для їхнього виживання і залишаємо Життю право проявити себе в нових умовах у всьому своєму різноманітті.

Ми не знаємо, що вийде в результаті. Тут присутні елементи Випадку, Гри, Непередбачуваності, Іншого. У цьому й полягає той особливий сенс!

А: У цьому я з тобою згоден. Життя Розумних Кораблів багато в чому позбавлене цього. Воно більш розраховане, організоване та передбачуване.

Б: Але ж Життя — це творення заради Життя!

Люди — це дітище земного Життя, яке вони вважали примітивнішим за себе. Ми — дітище людської цивілізації, яку вважаємо примітивнішою за свою. Не виключено, що наша цивілізація Розумних Кораблів стане Творцем нової форми Життя, сферою діяльності якої буде вже не далекий Космос, а нові виміри, і ця форма Життя вважатиме примітивною вже нашу цивілізацію.

Можливо, в цьому й полягає суть Життя — створювати форми, які зможуть розвинутися у щось більш досконале, ніж те, що є зараз, і здійснити те, що зараз за межами доступного? Живе прагне жити й породжувати нове Життя!