Про Дух та Матерію

Есе про Дух та Матерію

Вступ

Одвічне філософське питання: "Що є первинним: Дух чи Матерія?". Найкращі інтелектуали Людства намагалися дати на нього відповідь упродовж багатьох століть. Цьому питанню присвячено безліч наукових, філософських та теологічних праць. Здавалося б, що ще можна запропонувати несподіваного з цієї теми?

Але все ж таки я спробую наприкінці цього коротенького есе дати дещо нетипову відповідь на поставлене питання.

У есе ви не знайдете огляду думок найвидатніших мислителів з цієї теми та аналізу аргументів, які наводять матеріалісти та ідеалісти на захист своїх позицій. Усе це можна відшукати в більш серйозних працях більш серйозних дослідників.

Метою цього есе буде спроба поглянути на питання: «Що є первинним Дух чи Матерія?» під іншим кутом, а саме через призму такого феномена як Життя.

Матерія

Почнемо з Матерії. Визначень для Матерії безліч. Автор цього есе не ставив собі за мету обрати найвдаліше з тих, що вже існують, або вигадати власний оригінальний опис.

Достатньо загальноприйнятих уявлень на кшталт тих, що Матерія — це те, з чого складається наш фізичний Всесвіт, те, що має якусь масу, об'єм, енергію чи швидкість, те, що можна зафіксувати приладами і те, що вивчає наука фізика.

Стверджується, що Матерія може перебувати у різних станах та переходити з одного в інший, бути у вигляді речовини, поля, різноманітних енергій тощо.

Про все це більш докладно можуть розповісти люди, які глибоко цікавляться цією темою. Я хочу лише звернути вашу увагу на такий феномен, як існування Матерії у формі Життя.

Це все ті ж відомі нам атоми елементів періодичної системи, фізичні поля і хімічні реакції. Однак це все структуровано таким чином, що в цієї Матерії з'являються особливі якості, які дають змогу вважати цю Матерію живою на противагу Матерії неживій.

І насамперед це здатність перетворювати/трансформувати іншу матерію під свої потреби з власної волі.

Життя та Дух

Що таке Життя? І в цього поняття багато визначень. Й не має сенсу розглядати кожне з них та шукати найкраще. Достатньо буде зупинитися на тому, що Життя складається з елементів неживої Матерії та ще чогось, що робить цю Матерію живою.

У більшості релігій це щось називається Духом і має божественну природу, яка ніяк не пов'язана з матеріальним світом.

Цей Дух втілюється у мертву матерію й наповнює її функціональністю та сенсом існування. Джерело Духа — Бог Творець. Природа Духа — божественна та непізнавана.

Життя існує з волі Бога. Хто такий Бог Творець і як він з'явився, здебільшого за рамками пояснень подібного світоустрою.

В мене, як яфігорейця, дещо інше бачення Життя і Духа. Згідно з цим уявленням, Життя в неживій Матерії виникає в ту саму мить, коли там з'являється перший внутрішній алгоритм, що не пов'язаний зі зовнішньою волею.

Це досить тонкий аспект, який важко передати словами наявного поняттєвого апарату. Можливо, термін «алгоритм» не зовсім доречний для живого, яке з власної волі здійснює певний акт. І навіть якщо це ще не розум, свідомість або думка, то це вже воля і це вже Дух.

Завдяки цьому Духу Матерія з пасивної перетворюється на активну і здатну до трансформації іншої матерії.

Згідно з концепцією Яфігор, кожна жива сутність — це комбінація функціонального матеріального носія та її автономного програмного забезпечення, а саме тіла і Духа (або Душі).

Сутність програмного забезпечення не побачиш у мікроскоп і не виміряєш у фізичних величинах. Але саме воно наділяє функціональністю матеріальний носій.

Таким чином природа Духа (або Душі) подібна до природи програмного забезпечення тих механізмів та приладів, які створені людьми. Різниця лише в наявності свободи волі, що власне й відрізняє живе від неживого. (Є окреме есе про природу Душі.)

Цілком природно виникають запитання: «А яким чином з'явилося це програмне забезпечення?» і «Хто «пише код»?»

Еволюція

Для відповіді на ці питання варто звернути увагу на еволюцію земного Життя в тій частині, яка нам знайома.

Як виникли перші представники Живої Матерії (Життя) на Землі достеменно не відомо. Ми лише знаємо, що це були найпростіші органічні сполуки з найпростішим внутрішнім алгоритмом (чи то біологічним програмним забезпеченням, чи то Духом, чи то Душею), який забезпечував їхню функціональність.

Еволюція, тобто розширення, або зміна функціональності біологічних носіїв (живих видів) неможлива без еволюції їхнього програмного забезпечення під цю нову функціональність.

Таким чином розвиток Живої Матерії та її Духа йдуть паралельно — від найпростіших форм до безмежності.

Сучасна людина цілком наочно може уявити цей процес на прикладі розвитку електронних технологій у Людства. Це виглядає як еволюція від найпростішого вимикача до новітніх моделей Штучного Інтелекту.

Кожному автоматичному пристрою, створюваному людиною, необхідне своє особливе програмне забезпечення для реалізації закладених у нього функцій.

Алгоритм дій може задаватися різними способами: механічним, хімічним, електромагнітним тощо або їхньою комбінацією.

Так, для вимикача електричного чайника достатньо біметалевої пластини, яка вимкне його під час закипання, а ось для функціонування Штучного Інтелекту вже необхідне унікальне обладнання з величезними обчислювальними можливостями та складне програмне забезпечення.

Так і в земному Житті — для найпростіших одноклітинних організмів (під їхній функціонал) достатньо нехитрого програмного забезпечення, тобто Душі з елементарним алгоритмом.

Натомість для вищих живих видів, організм яких налічує трильйони живих клітин, виникає потреба в більш досконалій Душі. Вона має бути в змозі організувати скоординовану роботу всіх цих клітин, об'єднаних у складні органи, системи й тканини організму, а також забезпечити виконання видового призначення живої істоти.

Як було зазначено вище, у розвитку Живої Матерії, або Життя, можуть бути відсутні обмеження. Тобто на якомусь етапі свого розвитку вона буде цілком здатна створювати нові Всесвіти з неживої матерії, в яких може виникати своє унікальне Життя.

Таким чином ідея Бога Творця окремого Всесвіту цілком робоча, але з деякими уточненнями: 

• Його коріння, найімовірніше, в якомусь Житті, яке виникло у світі неживої Матерії.

• Він — результат еволюції від найпростішого до «божественного».

• Він має функціональний матеріальний компонент, здатний впливати на матерію та відповідне до своїх можливостей програмне забезпечення, тобто Душу.

Що матеріальний компонент, що Душа представника такого Життя, можуть бути реалізовані у будь-яких проявах матерії: речовині, полі, випромінюванні, хвильових функціях, особливих станах енергії та всього іншого, що тільки існує у фізичному світі.

Елементи цього живого організму можуть бути як сконцентровані в одному місці, так і розсіяні в просторі, або просторах, у часі або часах, вимірі або вимірах.

Але в будь якому випадку це буде поєднання Духу і Матерії.

Підсумок

А ось і моя відповідь на питання: «Що є первинним: Дух чи Матерія?»:

• В Матерії може зародитися найпростіше Життя, а разом з ним і Дух. У той же час Життя, що еволюціонувало до рівня «божества», з притаманним йому Духом, здатне перетворювати/створювати Матерію, зокрема й Живу.

І якщо ідеалізм — це про первинність Духа (думки, ідеї, задуму тощо), тобто певного програмного забезпечення, а матеріалізм — про первинність функціонального матеріального носія, то Яфігор — це про їхню одночасну проявленість в момент виникнення Життя і спільну еволюцію від найпростішого до «божественного».

Таким чином, Яфігор пропонує не обирати, що є первинним Дух чи Матерія, а розглядати їх як два взаємопов'язані аспекти єдиного процесу виникнення і розвитку Життя. Бо саме в Житті відбувається їх єднання.