Шлях Яфі

 Опори для Шляху

• Творець Людства існує і Людство для нього важливе.

• Людство — складова частина єдиного організму Бога, цей організм — все земне Життя.

• Творець довірив Людству місію із захисту, розвитку та поширення земного Життя.

• Для виконання цієї місії люди наділені Богом достатніми здібностями й можливостями.

• Цивілізаційний розвиток призвів до створення технологій, які можуть як захистити, так і погубити Життя на цій планеті.

• Поки Людство не усвідомило свою місію, воно становить небезпеку як для самого себе, так і для всього земного Життя, тобто Бога.

• В еволюційній боротьбі за існування та розвиток, Людство взяло на себе роль Руйнівника по відношенню до Життя на Землі.

• Для подальшого розвитку і досягнення гармонії, Людству необхідно усвідомити свою місію, закладену Творцем, і перейти від ролі Руйнівника до ролі Захисника Життя.

Інше уявлення про Бога та світоустрій пропонує Людству й іншу етичну модель. «Яфігор» змушує подивитися під іншим кутом на «правильне» й «неправильне», «бажане» й «небажане», «хороше» й «погане».

Унікальність життя кожної особистості робить це життя безцінним. Кожна особистість приходить у цей світ з метою пройти весь життєвий цикл і виконати своє призначення. Це — її невід'ємне право. Вона має право захищати своє життя і все, що є цінним для її існування. Живе хоче жити!

Етичні принципи шляху Яфі:

• повага до всіх форм прояву Життя і балансу Живого в Природі;

• повага до природних еволюційних процесів Творця;

• сприйняття кожної особистості (живої істоти), як частинки єдиного організму Бога;

• повага до способу життя і призначення кожної особистості;

• визнання за кожною особистістю права на повний життєвий цикл у гідних для неї умовах;

• визнання за кожною особистістю права на реалізацію її життєвого призначення;

• визнання за кожною особистістю права самостійно розпоряджатися своїм життям;

• визнання за кожною особистістю права захищати своє життя і все, що для неї є цінним;

• дбайливе та раціональне ставлення до природних ресурсів;

• прагнення звести до мінімуму вплив діяльності людини на земне Життя;

• прагнення не перебудовувати Життя на Землі під Людство, а вписувати Людство в природний розвиток Життя;

• прагнення до гармонії з Живим і пізнання задумів Творця.

Ключові відмінності «Яфігора» від релігії:

1. Не віра, а припущення

• У релігіях віра посідає центральне місце — вона вимагає безумовного прийняття догматів, незалежно від їхньої доказовості.

• У «Яфігорі» немає вимог вірити чи не вірити, а є концептуальні припущення з різним ступенем ймовірності, які людина оцінює самостійно.

2. Гнучкість і розвиток

• Релігії традиційно ґрунтуються на незмінних догматах і священних текстах, які приймаються як абсолютна істина.

• «Яфігор» відкритий для змін, уточнень і розвитку, особливо з урахуванням нових наукових відкриттів і логічного осмислення реальності.

Живі світоустрої сприймають нові знання і змінюються разом із ними, тоді як статичні світоустрої намагаються підлаштувати нові знання під свої догми.

3. Немає духовенства і централізованої організації

• У релігіях зазвичай є ієрархічна структура (жерці, духовні лідери, церкви, храми, монастирі), яка регулює віру і поведінку послідовників.

• «Яфігор» не сприймає ні священства, ні духовних авторитетів, ні інших посередників між людиною і Творцем, крім її власної Душі.

4. Творець як еволюційний продукт, а не творець світу

• У більшості релігій Бог (або боги) створюють світ і керують ним зверху. Вони всемогутні, безсмертні та досконалі. Боги вимагають від своїх створінь насамперед поклоніння, славлення, жертвоприношення та виконання своїх настанов.

• У «Яфігорі» Творець — це земне Життя, яке виникло на планеті Земля і тут усвідомило себе особистістю. Усі живі види, які були створені, і Людство зокрема, є складовими частинами єдиного організму земного Життя. Цей Бог розвивається, він не безсмертний, не досконалий і не всемогутній. Він потребує від своїх творінь лише якісного виконання тих функцій, якими він їх наділив для загальної користі всього земного Життя.

5. Свобода пошуку сенсу життя

• У релігіях сенс життя задають священні тексти і традиція (служіння Богові, дотримання заповідей і божественних настанов, підготовка до потойбічного життя або переродження тощо).

• У «Яфігорі» пропонується концептуальна основа, але кожна людина сама визначає своє призначення і роль у місії Людства.

6. Раціональність і наука

• Релігії часто йдуть всупереч із наукою, особливо якщо наукові відкриття не узгоджуються з їх догмами.

• «Яфігор» будується на логічному аналізі, наукових даних і філософському осмисленні реальності, водночас допускаючи існування аспектів, які все ще перебувають поза межами науки.

7. Немає заборони на нові відгалуження та інтерпретації

• У традиційних релігіях відхід від догм часто сприймається як єресь або сектантство. Це вважається шкідливим відхиленням і не схвалюється.

• «Яфігор» дає змогу розвивати нові гілки концепції, якщо вони логічні, розумні та узгоджуються з основними ідеями та етичними принципами концепції.